Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (19) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Варес Я$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 37 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дрогомирецька М. С. Дистракційний остеогенез у щелепно-лицевій ділянці: біологічні аспекти та суть методу [Електронний ресурс] / М. С. Дрогомирецька, М. К. Білоус, Я. Е. Варес // Новини стоматології. - 2013. - № 3. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2013_3_12 | |||
| 2. |
Варес Я. Е. Ювілей Асоціації остеосинтезу (АО) в Давосі (Швейцарія) [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес // Новини стоматології. - 2009. - № 1. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2009_1_23 | |||
| 3. | 
Варес Я. Е. Переломи лобового синуса: сучасна стратеґія діаґностично-лікувальної тактики [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, В. М. Горак, А. В. Філіпський // Львівський клінічний вісник. - 2013. - № 1. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2013_1_9 | |||
| 4. | 
Варес Я. Е. Переломи виличної кістки: сучасні принципи класифікації, діагностики, лікування [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 5. - С. 22–25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2011_14_5_8 | |||
| 5. |
Медвідь Ю. Базовий науково-практичний курс Всесвітньої Асоціації черепно-щелепно-лицевого остеосинтезу [Електронний ресурс] / Ю. Медвідь, Я. Варес // Новини стоматології. - 2013. - № 4. - С. 35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2013_4_10 | |||
| 6. | 
Варес Я. Е. Серединні переломи нижньої щелепи. Сучасні погляди на хірургічне лікування [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес // Український морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 2. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2009_7_2_7 | |||
| 7. | 
Варес Я. Е. Планування операції атипового видалення горизонтально ретенованих нижніх третіх молярів з допомогою комп’ютерної програми [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, С. В. Кияк // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(4). - С. 316-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(4)__67 | |||
| 8. |
Варес Я. Е. Оптимізація діаґностично-лікувальної тактики стосовно ретенованих нижніх третіх молярів із використанням авторської проґрами комп'ютерного моделювання [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, С. В. Кияк // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 3. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_3_14 | |||
| 9. |
Варес Я. Е. Структура та особливості перебігу ретенції нижніх третіх молярів [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, С. В. Кияк // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(3). - С. 355-358. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(3)__79 | |||
| 10. | 
Варес Я. Е. Горбово-крилоподібні імплантати – терапевтична опція для пацієнтів з дефектами дистальних відділів верхньої щелепи [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, О. В. Павленко, С. Іде, М. О. Павленко // Современная стоматология. - 2016. - № 3. - С. 99-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2016_3_25 | |||
| 11. | 
Варес Я. Е. Інтраопераційна міжщелепна фіксація з використанням брекет-систем: раціонально чи ні? [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, Ю. О. Медвідь, Н. В. Чегринець // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2016. - Т. 16, Вип. 4(1). - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2016_16_4(1)__3 | |||
| 12. |
Варес Я. Е. Визначення лікувальної тактики і планування атипового видалення безсимптомних та без особливих патолоґічних змін нижніх ретенованих третіх молярів [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, С. В. Кияк // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 1. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_1_5 Рішення про видалення безсимптомного та без особливих патологічних змін ретенованого зуба має грунтуватись на ретельній оцінці потенційних переваг і ризиків. Важливо правильно на підставі клінічних ознак та результатів рентгенологічних обстежень поставити діагноз, а відтак - прогнозувати ймовірність прорізування "зуба мудрості" або появу патологічних змін у ньому чи прилеглих тканинах. Мета роботи - визначити лікувальну тактику, план атипового видалення безсимптомного та без особливих патологічних змін нижнього ретенованого третього моляра. Під час дослідження використано авторську таблицю і комп'ютерну програму Xray analyzer, і за цим індивідуальним алгоритмом надано хворому допомогу, систематизовано всі вагомі критерії, які давали б змогу рекомендувати пацієнтові зберегти зуб або сформулювати підстави для його видалення. Для з'ясування технічних особливостей операції атипового видалення безсимптомного та без особливих патологічних змін нижнього ретенованого третього моляра необхідну інформацію введено в програму Хray analyzer. Підсумкова оцінка складності операційного процесу визначена програмою як середньої складності, а прогнозований час операції - 16 - 30 хв. Після препарування кістки з вестибулярного боку ретенований зуб видалено без секціювання. Взявши до уваги рекомендації програми, вдалося запобігти внутрішньоопераційним ускладненням, а з метою збереження сусіднього другого нижнього моляра проведено кісткове заміщення та пластичне формування його дистального приясенного краю. Висновки: обрані критерії у створеній нами таблиці допомогли обгрунтувати в конкретному клінічному випадку правильну тактику стосовно безсимптомногота без особливих патологічних змін ретенованого нижнього третього моляра, а детальна діагностика та планування операції атипового видалення, забезпечені комп'ютерною програмою Xray analyzer, значно спростили операційний процес та зменшили кількість можливих інтра- і післяопераційних ускладнень | |||
| 13. |
Варес Я. Е. Застосування збагаченого тромбоцитами фібрину в хірургічній стоматології. Частина ІІ. Заміщення внутрішньокісткових дефектів щелеп [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, В. З. Сліпий // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 4(1). - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_4(1)__5 | |||
| 14. |
Варес Я. Е. Використання ортодонтичної брекет-системи як спосіб міжщелепної фіксації за умов травматичних переломів нижньої щелепи: ретроспективний огляд літератури; власний досвід [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, Н. В. Чегринець // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 4. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_4_5 Міжщелепна фіксація - важлива й невід'ємна складова лікування хворих із травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), яка забезпечує оптимальний контакт оклюзійних поверхонь і може використовуватись як у варіанті самостійного консервативно-ортопедичного лікування, так і у вигляді обов'язкового супроводу хірургічної фіксації (остеосинтезу) кісткових фрагментів щелеп у разі їх травматичних пошкоджень. Вагомими недоліками існуючих методів міжщелепного шинування, зокрема, назубних дротяних шин, а також лігатурного зв'язування зубів є їх різко негативний вплив на тканини пародонта, низька гігієнічність, нерівномірність розподілу навантаження жувальних м'язів, біль під час проведення маніпуляції, психологічний дискомфорт пацієнта, що зумовлює потребу пошуку альтернативних методів міжщелепної фіксації. Мета роботи - здійснити ретроспективний аналіз літератури зі з'ясуванням історичних аспектів та узагальнити власний досвід застосування елементів незнімної ортодонтичної техніки (брекет-систем) для фіксації кісткових фрагментів за умов травматичних переломів нижньої щелепи (НЩ). Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно практики застосування елементів незнімної ортодонтичної техніки у травматології ЩЛД за останніх 30 років. Також від 2012 р. в клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького в рандомізований спосіб обстежено 57 хворих (45 чоловіків, 12 жінок) віком від 18 до 45 років із травматичними переломами НЩ. Діагностику здійснювали на підставі клінічного та рентгенологічного (ортопантомографічного) обстеження. Бурхливий розвиток і впровадження у клінічну практику різноманітних ортодонтичних систем дали змогу екстраполювати показання до їх застосування з царини ортодонтії на інші стоматологічні медичні напрями, зокрема, у випадках травм ЩЛД. Оцінивши власні результати використання елементів незнімної ортодонтичної техніки у 22 пацієнтів із травматичними переломами НЩ, можемо стверджувати, що у всіх випадках вони були задовільні. Середній термін міжщелепної іммобілізації становив 19 +- 2 доби. В усіх пацієнтів на час зняття фіксувальних пристроїв клінічно та рентгенологічно спостерігались ознаки консолідації кісткових фрагментів. У жодного не порушено прикус. Висновки: міжщелепна іммобілізація за допомогою брекет-систем надає змогу в стислий термін відновити анатомічний і функціональний статус нижньої щелепи, а завдяки принципово іншому розташуванню фіксувальних елементів значно полегшує гігієнічний догляд за порожниною рота та майже не впливає на стан пародонта, не вимагає місцевого знечулення, не спричиняє больових відчуттів, дає змогу індивідуалізувати використання окремих груп зубів для рівномірного розподілу оклюзійного навантаження або навпаки - корекції оклюзійного співвідношення завдяки застосуванню спрямованої гумової тяги. | |||
| 15. | 
Варес Я. Е. Використання ортодонтичної брекет-системи як додаткового методу фіксації за умов функціонально-стабільного остеосинтезу в фронтальній ділянці нижньої щелепи: власний досвід [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, Н. В. Чегринець, Ю. О. Медвідь // Клінічна стоматологія. - 2016. - № 4. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2016_4_16 Міжщелепна фіксація - важлива й невід'ємна складова лікування хворих із травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), яка забезпечує оптимальний контакт оклюзійних поверхонь і може використовуватись як у варіанті самостійного консервативно-ортопедичного лікування, так і у вигляді обов'язкового супроводу хірургічної фіксації (остеосинтезу) кісткових фрагментів щелеп у разі їх травматичних пошкоджень. Вагомими недоліками існуючих методів міжщелепного шинування, зокрема, назубних дротяних шин, а також лігатурного зв'язування зубів є їх різко негативний вплив на тканини пародонта, низька гігієнічність, нерівномірність розподілу навантаження жувальних м'язів, біль під час проведення маніпуляції, психологічний дискомфорт пацієнта, що зумовлює потребу пошуку альтернативних методів міжщелепної фіксації. Мета роботи - здійснити ретроспективний аналіз літератури зі з'ясуванням історичних аспектів та узагальнити власний досвід застосування елементів незнімної ортодонтичної техніки (брекет-систем) для фіксації кісткових фрагментів за умов травматичних переломів нижньої щелепи (НЩ). Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно практики застосування елементів незнімної ортодонтичної техніки у травматології ЩЛД за останніх 30 років. Також від 2012 р. в клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького в рандомізований спосіб обстежено 57 хворих (45 чоловіків, 12 жінок) віком від 18 до 45 років із травматичними переломами НЩ. Діагностику здійснювали на підставі клінічного та рентгенологічного (ортопантомографічного) обстеження. Бурхливий розвиток і впровадження у клінічну практику різноманітних ортодонтичних систем дали змогу екстраполювати показання до їх застосування з царини ортодонтії на інші стоматологічні медичні напрями, зокрема, у випадках травм ЩЛД. Оцінивши власні результати використання елементів незнімної ортодонтичної техніки у 22 пацієнтів із травматичними переломами НЩ, можемо стверджувати, що у всіх випадках вони були задовільні. Середній термін міжщелепної іммобілізації становив 19 +- 2 доби. В усіх пацієнтів на час зняття фіксувальних пристроїв клінічно та рентгенологічно спостерігались ознаки консолідації кісткових фрагментів. У жодного не порушено прикус. Висновки: міжщелепна іммобілізація за допомогою брекет-систем надає змогу в стислий термін відновити анатомічний і функціональний статус нижньої щелепи, а завдяки принципово іншому розташуванню фіксувальних елементів значно полегшує гігієнічний догляд за порожниною рота та майже не впливає на стан пародонта, не вимагає місцевого знечулення, не спричиняє больових відчуттів, дає змогу індивідуалізувати використання окремих груп зубів для рівномірного розподілу оклюзійного навантаження або навпаки - корекції оклюзійного співвідношення завдяки застосуванню спрямованої гумової тяги. | |||
| 16. |
Варес Я. Е. Компресійна гвинтова фіксація за умов серединних переломів нижньої щелепи: раціональність, недоліки, перспективи [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, Н. І. Яремчук, А. В. Філіпський, Х. Р. Галянт // Новини стоматології. - 2017. - № 1. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2017_1_11 Мета роботи - узагальнення власного досвіду застосування компресійних гвинтів за умов серединних переломів нижньої щелепи у поєднанні з переломами інших локалізацій. Обстежено та прооперовано 16 пацієнтів із травматичними двобічними пошкодженнями нижньої щелепи різної локалізації, фіксацію кісткових фрагментів у фронтальній ділянці яких здійснювали за допомогою компресійних гвинтів. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої асоціації черепно-щелепно-лицевого остеосинтезу (AO CMF) протокол операції остеосинтезу у випадку подвійних переломів нижньої щелепи полягав у тому, що для перелому, локалізованого медіальніше (у даному випадку - симфіз, парасимфіз), застосовували "жорстку" фіксацію кісткових фрагментів (у даному випадку - з використанням двох компресійних гвинтів), а для перелому, що локалізувався дистальніше (кут, гілка, суглобовий відросток), - "напівжорстку" фіксацію з використанням, зазвичай, однієї титанової міні-пластини системи 2.0. Перебіг післяопераційного періоду у всіх хворих відбувався без суттєвих ускладнень. За бімануальної пальпації рухомості фрагментів у ділянці нижньощелепного симфізу/парасимфізу не спостерігали. Під час контролю оклюзії за допомогою оклюзійного паперу не виявили значного (більше, ніж 1 мм) порушення прикусу з боку пошкодження, як і суттєвих відхилень оклюзійних контактів між ураженою та контрлатеральною сторонами. Забезпечення міжфрагментарної компресії уможливило збереження усіх зубів у щілині перелому. В жодному з випадків не було констатовано таких ускладнень, як інфікування кісткової рани чи відсутність консолідації кісткових фрагментів. Висновки: остеосинтез із використанням компресійних гвинтів є перспективним та малоінвазійним способом хірургічного зієднання кісткових фрагментів. "Жорсткість" з'єднання кісткових фрагментів та їх компресія, яких досягають у разі застосування гвинтової фіксації, надають змогу відмовитись від залучення додаткової міжщелепної іммобілізації, розширити показання до залишення зубів у щілині перелому, що надзвичайно важливо в естетично значимих ділянках нижньої щелепи. | |||
| 17. |
Макєєв В. Ф. Дентальна імплантація в ортопедичній реабілітації малих дефектів зубних рядів у підлітків [Електронний ресурс] / В. Ф. Макєєв, А. С. Крупник, Я. Е. Варес, Н. М. Крупник // Современная стоматология. - 2017. - № 3. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2017_3_17 Мета роботи - оцінка ефективності дентальної імплантації для заміщення малих дефектів зубних рядів у різних ділянках щелеп у підлітків. Установлено 21 одиночний імплантат, пацієнтам обох гендерних груп різного хронологічного віку (13і16 років). Двохетапні дентальні імплантати встановлені для заміщення відсутніх різців на верхній щелепі та перших молярів на нижній щелепі. Моніторинг проводився впродовж 2,5 - 3-х років. Клінічна та рентгенологічна оцінка показала ефективність запропонованого методу ортопедичного лікування малих включених дефектів зубних рядів у зростаючих пацієнтів. Усі встановлені імплантати були добре остеоінтегровані, установлені коронки - в оклюзії, у деяких випадках виявлено мінімальну інфраоклюзію менше 0,5 мм. Усі пацієнти відмічають добрий естетичний та функціональний ефект. Деякі проблеми спостерігаються з помірною запальною реакцією навколо імплантатних тканин і редукцією маргінальної кістки в ділянці імплантації. Виявлено, що чим менша відстань між імплантатом і сусідніми зубами, тим більший рівень втрати кісткової тканини навколо імплантата. Висновки: ортопедична реабілітація з використанням дентальних імплантатів є прийнятним методом заміщення відсутніх зубів у підлітковому віці, проте вимагає подальшого детального вивчення індивідуальних особливостей пацієнта. | |||
| 18. |
Варес Я. Е. Порівняльна оцінка застосування елементів незнімної ортодонтичної техніки в лікуванні переломів альвеолярного відростка нижньої щелепи у пацієнтів дитячого віку [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, Н. В. Чегринець, Ю. О. Медвідь, Н. М. Дидик // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 4(1). - С. 205-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_4(1)__48 | |||
| 19. | 
Варес Я. Е. Застосування проґрамного забезпечення DDS PRO для планування двобічної сагітальної остеотомії нижньої щелепи: опис клінічного випадку [Електронний ресурс] / Я. Е. Варес, І. М. Готь, А. В. Філіпський, Т. А. Філіпська // Acta medica Leopoliensia. - 2017. - Т. 23, № 4. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2017_23_4_8 | |||
| 20. | 
Варес Я. Я. Вплив кофеїну на розвиток стресу: експериментальне дослідження [Електронний ресурс] / Я. Я. Варес, М. Р. Юрчак, З. З. Масна // Молодий вчений. - 2018. - № 7(1). - С. 186-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_7(1)__43 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |